Тарік продовжував свій шлях, усе ще відчуваючи тепло, що залишилося після випробування в лісі. Кожен його крок лунав у тиші, що огортала широкий степ, що простягався перед ним. Тут не було дерев, лише нескінченна трава, що шурхотіла під вітром, ніби нашіптувала таємниці.
Попереду виднілася фігура. Це був не той незнайомець, якого він залишив позаду. Постать, яка стояла на краю пагорба, здавалася знайомою, але водночас була чужою.
“Таріку,” — голос луною розлетівся над полем.
Це була жінка. Її довгий одяг майорів у повітрі, а в очах світилися рішучість і м’якість водночас. Це була Айна — одна з тих, кого Тарік мав зустріти на своєму шляху.
“Хто ти?” — запитав він, зупиняючись на кілька кроків від неї.
“Я — та, хто бачить далі за обрій,” — відповіла вона. Її голос був спокійним, але сповненим сили. “І я знаю, що твій шлях перетинається з моїм. У нас із тобою більше спільного, ніж ти думаєш.”
Айна простягнула руку до Таріка, і він, не замислюючись, прийняв її жест. Її дотик був несподівано теплим, ніби між ними вже існував невидимий зв’язок.
“Що ти тут робиш?” — запитав він.
“Я чекала на тебе,” — просто відповіла вона.
Айна повернулася до горизонту, показуючи на далекі гори, що тонули в тумані.
“Там нас чекає відповідь,” — сказала вона. “Але перш ніж ми вирушимо, ти маєш зрозуміти, що вибір, який ти зробив у лісі, це лише початок. Кожен крок уперед буде новим випробуванням твоєї рішучості. І ти маєш вирішити: чи готовий ти йти далі?”
Тарік замислився. Її слова нагадували йому про те, що він уже пережив, і про те, що ще попереду. Але він знав, що назад дороги немає.
“Я готовий,” — відповів він, дивлячись їй прямо в очі.
Айна кивнула, її обличчя розпливлося в ледь помітній усмішці.
“Тоді ходімо. Часу мало, а шлях довгий.”
Вони вирушили разом, і з кожним їхнім кроком степ наповнювався новими звуками: шелестом трав, співом далеких птахів, і, здавалося, самим життям. Але десь у глибині їхнього маршруту вже чекало наступне випробування — те, що мало остаточно змінити не тільки їх, а й саму суть вічності, яку вони оберігали.