Темрява охопила їх, і світ розчинився.
Емірен відчув, як його тіло втрачає вагу, ніби його поглинув сам час. Він не падав і не летів — він розчинявся у потоці, що не мав ні початку, ні кінця.
Раптом простір навколо них почав згущуватися. Спочатку це були лише тіні, що мерехтіли на краях свідомості, потім — нечіткі обриси гігантських конструкцій, і нарешті вони знову відчули землю під ногами.
Вони стояли на кам’яному мосту, що завис у безмежному просторі.
Вічний Сад відкрив перед ними своє серце.
Світ, що дихає часом
Під мостом, що здавався нескінченним, розгорталася грандіозна картина.
Колосальні механізми, подібні до гігантських годинникових механізмів, повільно оберталися у безодні. Величезні шестерні з металу, що здавався живим, спліталися в складні візерунки. Кожен рух створював хвилі часу, які розтікалися у всі боки.
Між механізмами росли дивні дерева — їхні гілки не були дерев’яними, а складалися з чистого світла, що змінювалося залежно від того, як дув вітер. На цих гілках висіли не листя, а кристали, що пульсували золотим сяйвом.
— Це і є Серце Вічного Саду, — прошепотів Порожній.
Емірен відчув, як щось усередині нього відгукується на цей світ.
— Це місце… воно живе.
Фламен ступив уперед і торкнувся однієї з кам’яних колон, що підтримували міст.
— Це більше, ніж просто світ, — сказав він. — Це щось первісне. Це сама суть часу.
Але вони не були тут одні.
Вартові Серця
Раптом повітря затремтіло, і перед ними з’явилися постаті.
Четверо істот, що були не схожі на жодних створінь, яких вони бачили раніше. Їхні тіла здавалися частиною механізму, що обертався внизу. Очі сяяли тим самим світлом, що і кристали на деревах.
— Ви прийшли до місця, де народжуються шляхи, — заговорив перший Вартовий. Його голос був глибоким, мов самий час.
— І ви прийшли без дозволу, — додав другий.
Фламен стиснув кулаки, полум’я спалахнуло навколо нього.
— Ми шукаємо істину. Ми хочемо зрозуміти, як все це працює.
Третій Вартовий повільно підняв руку, і час навколо них завмер. Навіть вогонь Фламена застиг у повітрі.
— Істина не дарується тим, хто її шукає. Вона відкривається тим, хто готовий заплатити ціну.
Емірен відчув, як щось усередині нього здригнулося.
— Яка ціна?
Четвертий Вартовий вказав на центр механізму внизу, де розташовувалася величезна структура, схожа на серце, що повільно билося.
— Ви повинні увійти в Серце Саду і зробити вибір.
Три випробування
Перед ними відкрилися три проходи, що вели вглиб Вічного Саду.
— Кожен з вас повинен пройти випробування, — сказав перший Вартовий. — Лише тоді ви зможете дістатися до Серця.
Шлях Емірена
Йому довелося пройти крізь лабіринт, що змінювався з кожним його кроком. Коридори перепліталися, і здавалося, що сам час намагається збити його з дороги. У центрі лабіринту він побачив власне відображення — але воно не було його копією.
— Якщо ти хочеш створювати час, ти повинен зрозуміти, хто ти, — сказав двійник.
Шлях Фламена
Фламену довелося зіткнутися з полум’ям, що не підкорялося його волі. Воно поглинало все навколо, і йому довелося зробити вибір: чи боротися з вогнем, чи прийняти його як частину себе.
Шлях Порожнього
Порожній опинився у світі, де не було часу. Тут не було майбутнього, не було минулого — тільки вічне зараз. І він повинен був знайти спосіб вибратися.
Випробування почалися.