Меланія стояла на краю нового світу, спостерігаючи, як її творіння поступово набуває форми. Вічність, яку вона почала формувати, все ще була хаотичною і недосвідченою. Кожен новий елемент, що з’являвся, мав свою енергію, але не був підкорений її волі. Здавалось, що цей новий світ більше схожий на глибокий океан можливостей, де кожен вибір може спричинити хвилю, що змінить усе.
Проте щось почало її турбувати. Вона відчувала, що не тільки її рука впливає на цей процес. Вічність намагалася вивчити її методи, але також не полишала розгляду інших шляхів.
“Це не тільки твоя справа, Меланіє,” — сказав Ендар, стоячи поруч і спостерігаючи за її роботою. Його погляд був проникливим, він не зводив очей з кожного руху її рук.
“Я знаю,” — відповіла вона, зітхнувши. “Я відчуваю це. Вічність намагається знайти інші можливості. Вона шукає інших вчителів.”
“Можливо, вона хоче навчитись не тільки від тебе,” — додав Ендар, прислухаючись до атмосфери, що змінилася. “Вічність не знає нікого. Вона ще не має свого бачення.”
Меланія не заперечувала. Її почуття були правильними: вона не була єдиним джерелом впливу на нову Вічність. Здавалось, щось невидиме, але таке ж потужне, намагається керувати її рішеннями. Цей новий світ був відкритий для всіх можливих варіантів, і навіть для того, щоб прийняти вплив ззовні.
“Ти думаєш, вона може вибрати його?” — Меланія дивилася на Ендара. Її голос був спокійний, але в ньому була тривога. “Того, хто міг би зашкодити всьому, що я створюю?”
“Вічність не вибирає,” — сказав Ендар з гірким відтінком у голосі. “Вона вивчає. Вона вчиться за допомогою всіх, хто доступний. І навіть якщо вона вибере його, це не означає, що її шлях буде правильним.”
Меланія відчула, як земля під ногами затремтіла. Вона зрозуміла, що не має права поспішати з висновками. Вічність була складнішою, ніж вона могла уявити. І хоча вона була її творцем, вона була лише частиною цього великого механізму.
“Ми повинні бути готові до всього,” — сказала Меланія, намагаючись зібрати всі свої думки. “Якщо Вічність вибере його, ми повинні зрозуміти, чому це сталося. Ми маємо зберегти контроль, навіть якщо це значить, що нам доведеться разом працювати з тим, хто несе іншій шлях.”
“Я згоден,” — відповів Ендар. “Але пам’ятай, Вічність не буде чітко слідувати одному шляху. Вона буде вбирати всі можливості і навіть вчити за допомогою тих, хто стоїть на протилежному боці.”
Меланія задумалася. Вона не могла дозволити Вічності схибнути на шляху, але ще більше її турбувала можливість, що новий світ буде вбитий у самому зародку через неправильні вибори. Вона повинна була залишатись обережною, в той час як нові елементи, нові впливи починали заповнювати цей порожній простір.
“Ми повинні діяти швидко,” — сказала вона. “Я маю навчитись створювати цей світ так, щоб навіть він, обираючи інші шляхи, не зруйнував те, що я вже почала.”
Ендар подивився на неї, і хоча його погляд був спокійним, він знав, що їхній шлях лише починається. І хоча Вічність ще не обрала свого вчителя, вони повинні були бути готові до всього.
Тепер тут йдеться про вчителя, що може вплинути на Вічність, але без прямого зв’язку з антагоністом.