Ліс навколо них став ще густішим, а небо — темнішим, як чорна завіса, що поглинала останні промені світла. Здавалося, що земля дихала разом із ними, передаючи кожну думку і кожне почуття. Кожен крок став важчим, а самі герої відчували, як їхні душі важчають під тиском прийдешніх випробувань.
Антем зупинився, оглянувши навколо. Вогняні лінії, що пробивали землю, почали вигравати нові відтінки — тепер вони були не тільки червоними, а й золотистими, яскравими, як згустки енергії, що тягнули їх у глибини цього світу. Він відчував, що цей шлях веде до серця вогню — центру сили, який з’єднує всі світи.
— Це місце змінює нас, — промовив він, дивлячись на друзів. — Кожен наш крок наближає нас до того, хто ми є насправді.
Луміс підійшов до нього, його меч залишався в руці, але він не тримав його так вперто, як раніше. Тепер меч здавався йому не просто інструментом боротьби, а частиною самого його духу.
— Це не просто фізичний шлях. Це шлях пізнання себе, — сказав Луміс, його голос був спокійним, але в ньому звучала глибока рішучість. — Якщо ми не змінимося, цей світ змусить нас зламатися.
Айна стояла осторонь, її погляд був зосереджений, але спокійний. Вона відчувала, як енергія цього світу почала змінювати не тільки їхні тіла, але й глибини їхніх душ.
— Ми повинні бути готовими до того, що цей шлях вимагатиме більше, ніж просто фізичних сил. Це випробування наших сердець, — промовила вона тихо, але її слова були чіткими й точними. — Тільки тоді ми зрозуміємо, чому ми сюди прийшли.
Тарік залишався в тіні, але його тіло почало відчувати, як невидима енергія, що витікала з землі, заповнювала його серце і розум. Він відчував, як його сила росте, але це було не просто фізичне зростання. Він став частиною цього місця, і ця енергія була не тільки його силою, але й випробуванням. Кожен його рух, кожне дихання відлунювало в тій силі, яка створювала цей світ.
— Щоб пройти далі, ми повинні стати одним із цією силою, — сказав він, його голос звучав як відгомін у темряві. — Нам треба навчитися зливатися з тим, що нас оточує.
Айна підійшла до нього і поклала руку на його плече. Вона відчувала, як його енергія гармонійно поєднується з її власною, і в ту ж мить вона зрозуміла, що разом вони можуть досягти чого завгодно. Цей шлях став для них не лише шляхом боротьби, але й шляхом пізнання.
Вони йшли далі, крок за кроком, і чим більше вони наближалися до центру світу, тим сильніше відчували, як тягне їх у глибини вогняної темряви. І раптом перед ними виникла ще одна істота — не фізична, а енергетична, як те світло, що витікало з глибин цього світу. Вона була величезною, і її форми мінялися, здаючись неіснуючими, поки не з’явилася перед ними у вигляді величезного духа, що палав всередині.
— Ви підійшли до самого серця вогню, — заговорив голос, що звучав одночасно в їхніх серцях і в усьому світі. — Тільки через нього можна пізнати свою істинну суть. Ви готові згоріти, щоб стати новими?
Кожен з героїв відчув, як цей голос проникає в їхню душу. Вони стояли на порозі вибору, де від кожного залежало, чи зможуть вони пройти через ці випробування, чи залишаться вони частинами того, що колись були.
Антем крокнув вперед, і це був не просто крок фізичний — це було наближення до самого серця світу, до його вогняної суті.
— Ми готові, — промовив він, і в його голосі було щось, що не належало до людського. — Ми готові згоріти і воскреснути, щоб змінити цей світ.
І коли вони зробили ще один крок, весь світ навколо них почав палати, але це був не вогонь, який спалював. Це був вогонь, що очищував і перетворював.
Вони стали частиною цього вогню, і все навколо них запалало новим світлом.