Глава 7: Вибір, що змінює вічність

Двері розчинилися, і за ними не було нічого.

Жодного світла, жодного простору, жодного натяку на реальність. Лише глибока, безкрая порожнеча, що здавалася не пустотою, а можливістю — сирим полотном, на якому ще ніхто не встиг залишити відбиток.

Емірен ступив уперед, і світ навколо ожив.

Зала Нескінченних Доріг

Вони опинилися у велетенській залі, стеля якої губилася у тумані, а стіни складалися з дзеркал, що відображали не їх, а інші версії самих себе.

Від центру зали розходилися сотні доріг.

Деякі з них були виготовлені з блискучого металу, інші — з живої плоті, деякі — із чистого світла, що мерехтіло у ритмі невідомих мелодій.

— Це шляхи, які могли б бути? — запитав Фламен, оглядаючись.

— Шляхи, що можуть стати реальністю, якщо ми зробимо вибір, — відповів Порожній, його голос лунав приглушено, ніби простір тут поглинав навіть сам звук.

Емірен пройшов повз кілька шляхів, вдивляючись у віддзеркалення у дзеркалах. В одному він бачив себе переможцем великої війни, в іншому — зрадником, у третьому — тим, хто ніколи не ступив на цей шлях.

— Кожен вибір змінює вічність, — пролунав голос, що не мав джерела.

Із тіней вийшли постаті.

Ті, хто спрямовують вибір

Перед ними стояли четверо.

Вони не були схожі на звичайних істот — їхні контури постійно змінювалися, переходячи від людських до чогось незбагненного. Їхні очі світилися вогнями різних кольорів.

— Ви прийшли туди, де вирішується доля всіх світів, — сказав перший, його голос нагадував шум зламаного годинникового механізму.

— Але чи готові ви прийняти ціну? — запитав другий, і його голос був, немов подих холодного вітру.

Фламен насупився.

— Ми вже пройшли крізь випробування. Що ще вам потрібно?

Третій вказав на двері, що височіли в кінці зали.

— Перед тим, як увійти, кожен із вас повинен зробити вибір. Один із цих шляхів стане вашим.

— А якщо ми не оберемо? — запитав Порожній.

Четвертий усміхнувся — його усмішка була тінню, чимось невидимим, але відчутним.

— Тоді вас поглине порожнеча.

Випробування вибору

Перед Еміреном відкрилися три шляхи:

1. Шлях творця — світ, де він міг стати тим, хто повністю контролює час, керує його потоками і формує реальність за власним бажанням.

2. Шлях руйнівника — можливість знищити старий порядок і створити новий, навіть якщо для цього доведеться стерти все, що існувало раніше.

3. Шлях відмови — шанс відмовитися від сили і залишити все, як є.

Перед Фламеном також постали вибори:

1. Бути зброєю — віддати себе вогню повністю, стати силою, що не має меж.

2. Бути спостерігачем — відійти від боротьби, залишившись тінню минулого.

3. Бути втраченим — прийняти невідомість, розчинитися в безчассі.

А перед Порожнім розчинилися двері без назв, лише з єдиним написом:

— “Знайти себе чи залишитися тим, ким ти став?”

Остаточне рішення

Емірен відчував, як напруга зростає. Вибір не можна було відкласти, і кожна секунда здавалася вирішальною.

Він зробив крок уперед.

— Я обираю…

Але перш ніж він встиг закінчити фразу, світ здригнувся.

Ті, хто спрямовував вибір, розчинилися в повітрі, а дзеркала навколо них розбилися.

Двері попереду відчинилися самі.

І за ними не було шляху.

Лише безодня, що чекала на відповідь.

Continue Reading / Продовжити читання

Use the chapter navigation above to continue the story.

Використайте навігацію вище, щоб перейти до наступної глави.

English books:

Those Who Guard Eternity

Those Who Destroy Eternity

Those Who Shape Eternity

Українські книги:

Ті, хто стереже вічність

Ті, хто руйнують вічність

Ті, хто формують вічність