Іноді проблема не в тому, що ти зробив не так. А в тому, що ти зробив це занадто рано.
Він не почув її кроків.
Вона просто з’явилась поруч.
Наче була тут весь час.
Він підняв голову.
Запізно.
Вона дивилась прямо.
Не жорстко.
Але точно.
І сказала:
Ти поспішив.
Він не відповів.
Бо знав.
Вона зробила крок ближче.
І вперше він відчув це знову.
Слабко.
Наче відлуння.
Вона сказала:
Це не працює, коли ти хочеш, щоб воно працювало.
Тиша.
Він спробував не думати.
Але вже думав.
Вона продовжила:
Ти не слідуєш.
Пауза.
Ти намагаєшся використати.
Це вдарило сильніше, ніж він очікував.
Бо було правдою.
Вона подивилась на нього довше.
І тихіше сказала:
І тоді воно зникає.
Він нічого не сказав.
Бо вперше не було, що додати.