Після того, як фігура зникла, на горизонті почали з’являтися нові образи, що несли в собі непередбачувану силу. Земля перед ними почала пульсувати, наче відгукуючись на їхні думки, на їхні найглибші бажання. І хоча новий світ виглядав неймовірно красивим і живим, він також був сповнений таємниць, що вимагали розгадок. Між деревами, що тягнули свої гілки до неба, і вітром, що розносив аромат незвіданих квітів, пройшов тривожний шепіт.
Антем, Луміс, Айна, Тарік і Ейлі йшли вперед, і кожен з них відчував, як цей новий світ став частиною їхньої сутності. Вони більше не були лише мандрівниками — вони були тим, що творили і змінюли це місце.
— Ми маємо зрозуміти, що сталося, — сказав Антем, обертаючись до своїх друзів. — Нам треба глибше пізнати силу цього світу, або ми не зможемо йти далі.
Луміс подивився на нього зі сумнівом.
— Але як ми можемо це зробити? Всі ці зміни… вони не просто фізичні. Це щось більше. Ми маємо справу з магією, якої навіть не можемо повністю осягнути.
Айна, стоячи трохи осторонь, тихо заговорила:
— Ті, хто створюють реальність, повинні мати здатність бачити її суть. І саме зараз ми наближаємось до ключа, який дозволить нам зрозуміти, що цей світ чекає від нас.
Ейлі, яка спостерігала за кожним з них, подивилася на Антема з проникливим поглядом.
— Я бачу… — її голос був м’яким, але в ньому була глибока впевненість. — Цей світ приховує більше, ніж просто фізичні зміни. Ми опинилися на межі того, що не повинно бути видно звичайним поглядом. Щось темне і могутнє чекає на нас. І це не лише магія. Це щось стародавнє, що пульсує разом з кожним кроком.
Тарік, опустивши погляд на землю, почав відчувати, як під його ногами починають тремтіти вогняні лінії, що прорізали землю, залишаючи після себе сліди теплоти. Він поклав руку на одну з цих ліній, і миттєво всередині нього запалала енергія, така ж, як у цих самих вогняних струменях.
— Ми повинні йти до серця цього світу, — промовив Тарік, його голос був спокійний, але в ньому звучала непохитна рішучість. — Там знайдемо те, що дасть нам відповіді на всі питання.
І вони вирушили, не знаючи, що саме чекає попереду. Ліс навколо почав темніти, і лише вогняні лінії, які пробивалися з-під землі, освітлювали їхній шлях. Кожен їхній крок викликав нові зміни: дерева ставали вищими, їхні гілки розтягувалися, ніби запитуючи про щось, про що вони ще не могли зрозуміти.
Несподівано з глибини лісу пролунав гучний розрив, і перед ними з’явилася велика постать — величезний дракон, чия шкіра була покрита вогняними тріщинами, а очі палахкотіли, мов два сонця.
— Ви прийшли, щоб знайти серце цього світу, — прошипів дракон, його голос був таким, що кожен з них відчув, як струмки енергії пробігають по їхніх тілах. — Але щоб дістатись до нього, вам доведеться пройти через випробування, які можуть змінити вас назавжди.
Антем зробив крок вперед, його серце билося швидше, але він був готовий до будь-яких труднощів.
— Ми готові, — відповів він твердо. — Ми прийшли, щоб змінити цей світ. І ми не відступимо.
Дракон розкрив свої крила, які виглядали, немов вогняні штормові хмари, і в той момент, коли він готувався до бою, з його рота вирвався вогонь, що окреслив круг навколо героїв. Цей круг був не просто фізичним бар’єром — він відображав внутрішні сумніви і страхи кожного з них, і лише той, хто зміг би пройти через нього, залишивши позаду свої найбільші страхи, мав шанс рухатися далі.
Луміс підняв меч, його серце стискалося від невідомості, але він не зупинявся.
— Ми пройдемо цей шлях разом, — сказав він. — І нічого не зупинить нас.
Зі словами Луміса герої зробили перший крок у вогняне коло, знаючи, що це випробування стане найважчим у їхньому житті. Але їхня рішучість була незламною.
Ейлі, почувши цей виклик, підняла голову, і на її обличчі з’явилася усмішка, яка одразу розвіяла страх, що міг би затуманити розум. Її погляд був спокійний, але глибоко зосереджений.
— Це не лише вогонь, — сказала вона, її голос був тихим, але чітким. — Це вогонь, що очищує. І ми повинні пройти через нього, не озираючись назад. Страхи, сумніви — це те, що ми повинні залишити за собою.
Всі вони, починаючи з Антема, а потім і з рештою, зробили перший крок у вогняний круг. Тепло обвивало їх, але кожен з них відчував, як з кожним кроком зникають внутрішні бар’єри, і вони наближаються до того, щоб стати частиною цього світу — частиною сили, що переможе будь-які труднощі. Вогонь перед ними палахкотів, але вони знали: лише разом вони подолають це випробування.