Customise Consent Preferences

We use cookies to help you navigate efficiently and perform certain functions. You will find detailed information about all cookies under each consent category below.

The cookies that are categorised as "Necessary" are stored on your browser as they are essential for enabling the basic functionalities of the site. ... 

Always Active

Necessary cookies are required to enable the basic features of this site, such as providing secure log-in or adjusting your consent preferences. These cookies do not store any personally identifiable data.

No cookies to display.

Functional cookies help perform certain functionalities like sharing the content of the website on social media platforms, collecting feedback, and other third-party features.

No cookies to display.

Analytical cookies are used to understand how visitors interact with the website. These cookies help provide information on metrics such as the number of visitors, bounce rate, traffic source, etc.

No cookies to display.

Performance cookies are used to understand and analyse the key performance indexes of the website which helps in delivering a better user experience for the visitors.

No cookies to display.

Advertisement cookies are used to provide visitors with customised advertisements based on the pages you visited previously and to analyse the effectiveness of the ad campaigns.

No cookies to display.

Глава 17: Сходи поза часом

Коли Емірен зробив крок уперед, світ навколо нього змінився.

Грані простору розчинилися, ніби він ступив за межі відомої реальності. Тепер перед ним височіли сходи, що підіймалися в нескінченність. Вони не мали опори, не мали стін навколо — лише темрява, у якій спалахували відблиски світла, схожі на далекі зорі.

Кожна сходинка світилася власним відтінком: деякі випромінювали тепле золоте сяйво, інші — холодний сріблястий блиск, а деякі здавалося створеними з тіні, що поглинала саме світло.

— Це випробування? — запитав Емірен у порожнечу.

Голос Архіваріуса більше не лунав.

Він був тут сам.

Сходи можливостей

Емірен почав підійматися.

З першим кроком його розум наповнився спогадами, яких він не пам’ятав.

Він побачив світ, у якому не став творцем часу, а залишився звичайною людиною. Він жив простим життям, не знаючи про існування Вічного Саду, не борючись за майбутнє реальності.

З другим кроком перед ним промайнуло інше бачення: він побачив себе тираном, володарем часу, що не допускає хаосу, тримає всі можливі події під суворим контролем.

З кожною наступною сходинкою його оточували нові відлуння можливих доль, світів, які могли бути, але не стали реальністю.

— Це не просто шлях, — зрозумів Емірен. — Це вибір.

Перехрестя вирішальної миті

Він продовжував іти, поки не досяг місця, де сходи розгалужувалися.

Три дороги.

Одна сходова гілка вела вгору, її сходинки світилися яскравим білим світлом.

Друга спадала вниз, оповита темрявою, крізь яку пробивалися слабкі багряні спалахи.

Третя ж вела убік, і її сходи були прозорими, ніби зробленими з чистого скла.

Перед ним з’явився напівпрозорий силует — не людина, не тінь, а щось середнє.

— Кожен шлях веде до істини, — промовив незнайомець.

— Що це за істина?

— Та, яку ти сам обереш.

Три дороги долі

Емірен підійшов до першого шляху.

— Це дорога Творця, — пояснив силует. — Ти отримаєш повний контроль над часом, станеш єдиним, хто визначає долю всіх світів. Але за це доведеться заплатити ціну.

— Яку?

— Ти втратиш свободу вибору, бо всі рішення належатимуть тобі одному.

Емірен відступив і глянув на другий шлях.

— Це дорога Руйнівника. Ти зможеш знищити все, що існує, і почати заново. Але у світі, який ти створиш, не залишиться минулого.

— І що тоді залишиться?

— Лише майбутнє, яке доведеться будувати з нуля.

Емірен задумався, а потім звернув увагу на третій шлях.

— А цей?

— Це дорога Відмови. Ти залишиш усе, як є, відмовишся від сили і знань. Але в такому випадку ти більше не зможеш впливати на майбутнє.

Остаточний вибір

Емірен заплющив очі.

Йому потрібно було вирішити.

Він відчував, як минуле і майбутнє переплітаються навколо нього, чекаючи на його рішення.

І тоді він зробив свій вибір.

Коли він ступив на одну з доріг, світ здригнувся.

Сходи навколо почали розпадатися.

Голос незнайомця пролунали востаннє:

— Ти обрав свій шлях. Тепер він стане реальністю.

І світ навколо вибухнув світлом.