Світло і тінь перепліталися, створюючи візерунок реальності, що змінювалася з кожним їхнім подихом. Емірен відчував, як сама структура часу більше не є сталою. Вузли, що колись здавалися нерухомими, тепер тремтіли, підкоряючись новим законам.
— Ми не можемо зупинитися зараз, — сказав він, дивлячись на коливання простору. — Якщо цей процес піде не так, усе може розпастися.
Фламенн кивнув, зосереджуючись на лініях енергії, що розходилися навколо них.
— Це не просто перетворення. Це народження нової Вічності.
Сутність, що стояла перед ними, мовчки спостерігала. Її очі відображали нескінченну кількість ймовірностей, кожна з яких могла стати новою реальністю.
— Ви обрали цей шлях, — промовила вона. — Тепер ви маєте пройти його до кінця.
Час закрутився навколо них, і межа між минулим і майбутнім почала розчинятися.
Перехід через Грань
Світ навколо змінився. Те, що раніше було чітким і знайомим, розчинилося, поступаючись місцем сплетінню можливостей. Дерева Вічного Саду розгойдувалися, ніби прислухаючись до нової гармонії, що тільки починала формуватися.
— Ти відчуваєш це? — запитав Порожній, торкаючись гілки Срібного Дерева.
— Так, — відповів Емірен. — Це нагадує дихання. Наче сама Вічність зараз вдихає і видихає, адаптуючись до змін.
Простір затремтів, і перед ними з’явилися ледь помітні силуети — відлуння тих, хто вже пройшов цей шлях або ще тільки зробить вибір.
— Вони… це ми? — Фламенн зробив крок уперед, вдивляючись у мерехтливі постаті.
— Це можливості, — відповіла Сутність. — Відображення того, ким ви могли б стати.
Ціна Нової Вічності
Але зміни ніколи не бувають безболісними.
Срібне Дерево раптом здригнулося, його гілки вкрилися темними прожилками. Острів Часу почав втрачати стабільність.
— Воно не витримує навантаження, — прошепотів Водяний. — Новий порядок ще не сформувався, а старий вже руйнується.
— Ми повинні тримати рівновагу, — сказав Емірен.
Його думки злилися з потоком енергії. Він відчув, як у різних частинах Вічного Саду виникають нові вузли часу, як народжуються і зникають шляхи, що ведуть у майбутнє.
І тоді він зрозумів: вони мають вибрати точку опори, закріпити нову Вічність у реальності.
— Тут, — сказав він, торкаючись світлого вузла, що сяяв стабільністю.
Фламенн, Порожній і Водяний зробили те ж саме.
Судний момент
Коли вони зосередили свої сили на вузлі, Вічний Сад завмер. Світло і темрява об’єдналися, сплітаючись у новий порядок.
— Ви обрали, — промовила Сутність.
— Так, — відповів Емірен.
Він відчув, як хвиля енергії прокотилася крізь нього, змінюючи саму природу Вічності. Старий світ більше не існував, але народився новий.
Їхні очі відкрилися для зміненого всесвіту.
— Це ще не кінець, — сказав Фламенн.
— Це тільки початок, — підтвердив Емірен.
Настав час для нового шляху.