Світ ще не завершив свого переродження.
Хоча світло прорізало темряву, а тіні прийняли нову реальність, сам простір залишався нестабільним. Немов невидима рука ще не закінчила творити його обриси.
Емірен, Фламен і ті, хто народилися у темряві, стояли серед хаосу нового творіння. Земля під їхніми ногами то ставала твердою, то розчинялася у тумані. Небо змінювало кольори, ніби вирішувало, яким воно має бути.
— Ми не одні, — раптово сказав Фламен, і його голос лунав напружено.
Емірен відчув це одночасно з ним.
Простір навколо них здригнувся, і з порожнечі почали з’являтися постаті. Вони йшли з минулого, зі спогадів, із глибини зниклих світів.
Вартові часу.
Вони виглядали так, ніби колись були людьми, але час залишив на них свій слід. Їхні обличчя змінювалися, очі світилися, а тіла складалися зі шматків минулого.
— Ви змінили потік, — пролунав голос, що нагадував шурхіт пергаменту.
Емірен ступив вперед.
— Це був єдиний шлях.
Один із Вартових підійшов ближче. Його пальці були тонкими, мов гілки засохлого дерева, а в його очах вирував відблиск колись загублених світів.
— Ті, хто змінює потік, мають пам’ятати наслідки.
Фламен знову запалав, готовий до бою.
— Ми не вороги, — сказав інший Вартовий.
— Тоді чого ви хочете? — спитав Емірен.
Вартовий, що стояв попереду, провів рукою по повітрю, і перед ними розкрилася картина майбутнього.
Сад, що гине.
Дерева Вічного Саду, що колись розросталися, створюючи нескінченні потоки часу, тепер всихали. Їхнє листя перетворювалося на попіл, а гілки ламалися під вагою зникнення.
— Це те, що станеться, якщо баланс не буде знайдено, — пояснив Вартовий.
Емірен відчув, як щось холодне стисло його серце.
— Ми створили світ, де кожен може обирати, — сказав він.
— Але вибір без пам’яті — це хаос, — відповів інший Вартовий.
Фламен дивився на зображення гинучого Саду, його руки стиснулися в кулаки.
— Що нам потрібно зробити?
Вартові поглянули один на одного, а потім відповіли разом:
— Знайти Джерело.
Таємниця Джерела
— Що таке Джерело? — запитав Фламен.
— Початок першого потоку, — відповів Вартовий.
— І воно ще існує? — сумнівно промовив Емірен.
— Якщо існує час, існує і його початок, — відповів Вартовий.
Світло навколо них почало тьмяніти, ніби сам простір вичікував їхнього рішення.
— Де його шукати? — запитав Емірен.
Вартові зробили крок назад, і перед ними з’явилися три брами.
Перша — Срібна Брама. Вона сяяла, немов зроблена з чистого місячного світла.
Друга — Тіньова Брама. Вона здавалася відбитком у воді, нестабільною, мінливою.
Третя — Кам’яна Брама. Вона була древньою, покритою тріщинами і символами, яких ніхто не міг розпізнати.
— Лише один шлях веде до Джерела, — сказав Вартовий.
Емірен, Фламен і Ті, хто народилися у темряві, стояли перед вибором.
Світ затамував подих.