Темрява, що супроводжувала Фламена, не розсіялася остаточно. Вона все ще плела свої тіні, огортаючи його рухи, немов намагаючись втримати. Але з кожним його кроком вона слабшала, розчиняючись у світлі Вічного Саду.
Емірен відчув зміну одразу. Простір більше не був стабільним. Щось у самій тканині реальності почало коливатися, як хвиля, що передує бурі.
— Що ти приніс із собою? — запитав він, уважно вдивляючись у Фламена.
Порожній, стоячи поруч, мовчав, але його очі говорили більше за слова. Він теж відчув, що баланс порушився.
Фламен підняв руку, і чорна іскра в його долоні затремтіла, наче жива.
— Це не я, — його голос був тихим, але сповненим напруги. — Воно прийшло слідом за мною.
І тоді вітер змінився.
Наближення бурі
Небо над Вічним Садом потемніло, але не від хмар. Це була інша темрява — щось глибше, щось, що не належало цьому місцю.
Вітер заграв листям срібних дерев, здіймаючи їх у повітря, наче легкі уламки часу.
— Воно близько, — прошепотів Порожній.
Емірен заплющив очі, дозволяючи своїй свідомості торкнутися меж реальності. Він відчув, як щось просочується сюди — не просто присутність, а свідомість.
І вона їх помітила.
— Тікаймо! — вигукнув Фламен.
Але було запізно.
Земля під їхніми ногами здригнулася.
Розлом
Простір розірвався, відкриваючи прірву, що не мала дна. Вона була темною, але не порожньою — у ній вирував хаос, що поглинав саму суть часу.
Із безодні виринув перший силует.
Його тіло було складене з уламків світла та тіні, що перепліталися у безперервному танці. Воно не мало чіткої форми, але його очі горіли холодним синім сяйвом.
За ним з’явився другий. І третій.
— Творці? — запитав Порожній, стискаючи пальці в кулак.
— Ні, це щось інше… — відповів Фламен, і його чорний вогонь почав розширюватися.
Сутності зробили крок уперед, і Вічний Сад здригнувся.
Їхній вплив руйнував стабільність цього місця, і Емірен розумів, що якщо вони залишаться тут, то Сад не витримає.
— Ми повинні заманити їх у Межу! — вигукнув він.
Порожній зустрів його погляд і ледь помітно кивнув.
— Розділимось, — додав Фламен, вже готуючись до стрибка.
Вони не мали вибору.
Буря вже почалася.