Світ навколо них більше не був таким, яким він був колись. Вічність, яку вони створили, тепер виглядала інакше — занадто хаотичною і непередбачуваною, сповненою нових форм, що не піддавались жодним правилам, які вони колись намагалися встановити.
Меланія стояла на краю того, що колись було ясним горизонтом. Небо, яке мало бути стійким, тепер виглядало як колиска розпорошених спогадів. Вітер несе не просто повітря, а емоції — злість, сум, відчай. Вічність ще не знайшла своєї стабільності, і кожен її елемент, здається, кидався на героїв, мов живі сутності, що не визнають їхнього авторитету.
“Ми створили цей світ, але тепер він не слухається нас”, — думала Меланія, відчуваючи, як її руки тремтять. Вона звикла до боротьби, до стратегії, до планів. Але зараз нічого з цього не працювало. І вони не були готові до того, що зміни, які вони принесли, можуть мати таку ціну.
Ендар стояв поруч, його погляд був похмурим і сконцентрованим. За останні роки він став менш схильним до наївності. Вічність, яку вони побудували, не була просто новим початком. Це був біль. Біль, який вони несуть, оскільки кожен елемент цієї реальності відгукується болем їхніх виборів.
— Це було не так, як ми думали, — сказав він, ковзаючи поглядом по горизонту, де темні хмари почали згущуватися, розриваючи світло. — Ми віддали їй життя, але чи можемо ми тепер дати їй свободу?
— І чи ми готові зустріти наслідки цього вибору? — тихо запитала Меланія, її голос звучав ніби відлунням в порожнечі.
Кайрен, що стояв поруч, не згоджувався з їхнім скепсисом. Його голос був різким, як лезо меча.
— Ми не можемо відступити зараз, — заявив він. — Ми не просто створили нову Вічність. Ми є її творцями, і вона є нашою відповідальністю. Ніщо не зможе змусити нас повернутись до старих часів.
Проте в його словах відчувалась тривога. Герої пережили чимало, але тепер кожен з них був змушений постійно стикаатися з одними й тими ж питаннями. Як можуть бути такими впевненими в тому, що створений світ дійсно вартий їхнього вибору?
Темна хмара раптово розірвалася, і перед ними з’явилася спотворена фігура, як тінь з минулого. Це був не Астран, не його фізична форма, але його образ — залишок старого порядку, що не погоджувався з новим світом. Хто чи що було перед ними — вони не знали.
— Ви намагаєтесь створити щось нове, — голос був низьким і глухим, як шепіт вітру серед пустки. — Але чи не є ваше творіння всього лише порожнечею, яка намагається заповнити себе?
Меланія відчула, як її серце стискається від цього голосу. Вони думали, що здолали всі темні сторони старої Вічності, але цей голос змушував сумніватися в тому, що вони дійсно змінили щось назавжди.
— Вічність не може існувати в хаосі, — проговорила Меланія, втримуючи погляд на фігурі. — Ми створили порядок, ми дали їй структуру.
— Порядок? — холодно засміявся голос. — Ваша Вічність — це не порядок, це крок до хаосу. Ви піддалися ілюзії, що можете контролювати те, що створили. Але ваші страхи, ваші сумніви, все це буде відлунням в цьому світі. Чи готові ви до цього?
Несподівано перед ними розчинилася темна тріщина в небі, і від неї почали вилітати образи — сцени з минулого, сцени, де кожен з героїв зробив вибір, який тепер неможливо змінити.
Ендар заплющив очі, але образи не відпускали. Це були його найгірші помилки — моменти зради і відмови від тих, кого він колись вважав важливими. Кожен його крок в минулому здавався таким помилковим, і зараз, в новій Вічності, це відчувалося як тягар.
Кайрен стискав кулаки, але його очі були сповнені сумнівів. Він не відчував жодного контролю. Він був впевнений у своїх діях, але тепер самі основи цього світу ставали викликом.
Меланія підняла голову і поглянула на темну фігуру.
— Ми не можемо уникнути цього. І ми не можемо відмовитися від нашого вибору, — промовила вона твердо. — Вічність не вийде з хаосу без нас. Ми повинні йти вперед.
Ці слова стали її обіцянкою. Вони не могли відступити. Вони мусили дати цьому світу шанс, навіть якщо він здавався невідомим і небезпечним.
Але чи будуть вони готові до того, що світ, який вони створили, може вийти з-під їхнього контролю? Чи зможуть вони витримати випробування Вічністю, яке саме почало демонструвати своє справжнє обличчя?